розчинятися — 1) = розчинитися (у сполученні з рідиною перетворюватися на однорідну рідку масу), розпускатися, розпуститися, розтавати, розта(ну)ти 2) див. зникати I … Словник синонімів української мови
розчинятися — 1 дієслово недоконаного виду відчинятися розчинятися 2 дієслово недоконаного виду утворювати розчин; зникати, зливатися з ким , чим небудь … Орфографічний словник української мови
утравлятися — розчинятися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
розчинитися — I див. розчинятися I. II див. розчинятися II … Український тлумачний словник
розчинний — а, е, хім. 1) Здатний розчиняти (див. розчиняти II 1)). 2) Який може розчинятися (див. розчинятися II 1)). •• Розчи/нне скло прозорий склоподібний сплав, злегка забарвлений у зелений чи жовтий колір чи безбарвний. Розчи/нна к … Український тлумачний словник
розчинювальний — а, е, хім. Який розчиняється, здатний розчинятися (див. розчинятися II 1)) … Український тлумачний словник
водорозчинний — а, е. Який володіє властивістю розчинятися у воді … Український тлумачний словник
гідрофобний — а, е. Який має властивість не змочуватися (не просочуватися) водою або розчинятися у воді (про матеріали) … Український тлумачний словник
прочинятися — я/ється, недок., прочини/тися, чи/ниться, док. 1) Відчинятися трохи, не зовсім. 2) розм. Те саме, що розчинятися I 1). 3) тільки недок. Пас. до прочиняти … Український тлумачний словник
розпускатися — а/юся, а/єшся, недок., розпусти/тися, ущу/ся, у/стишся, док. 1) Розвиваючись під дією тепла, сонячного проміння, ростучи, розпукатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). || Вкриватися листям, квітами (про рослини). 2) Послаблятися, стаючи… … Український тлумачний словник
